1941 рік. З акторів, евакуйованих з різних областей України, для обслуговування Закавказького фронту. Чорноморського флоту, госпіталем, був організований театр в м. Харкові. Засновниками театру по праву вважаються його перший художній керівник заслужений артист України Довбищенко В. С. та режисер Громов О. Я. З іменами цих режисерів пов'язане творче становлення колективу, збагачення репертуару виставами за п'єсами української класичної драматургії: "Украдене щастя" І. Франка. "Наймичка" І. Тобілевича. "Маруся Богуславка" М. Старицького. а також опер "Запорожець за Дунаєм" С. Гулака-Артемовського. "Наталка Полтавка" М. Лисенка та інших.

В листопаді 1943р. в творчий склад цього театру ввійшла група українських акторів з Вінниці і Запоріжжя. Театр отримав назву Харківський український театр музичної комедії. Він став базою для утворення Луганського українського музично - драматичного театру.

В травні 1944р. театр був направлений з евакуації в м. Луганськ і за рішенням Всесоюзного комітету мистецтв перейменований в Луганський український музично - драматичний театр. Перший післявоєнний сезон театр відкрив у Луганську восени 1944р. виставою "Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці" за М. Старицьким на сцені Палацу імені Леніна. На довгі роки з Луганським театром пов'язали свою творчу долю заслужений артист України В. Стороженко, Ф. Лук'яненко, Є. Селецька, В. Салтовська, С. Харьковецький, Галина та Олександр Некряч, В. Ольховська, Л. Бурмагіна, актори Т. Момот, Ю. Морфессі, Д. Сіріньок, В. Торба, І. Лопатніченко, М. Лотешко, О. Чаплигіна, В. Фурсенко, І. Тарасов, І. Биков, зав. музичною частиною Ян Боровськнй. На чолі театру були визнані на Україні режисери: заслужений артист Р. Єфименко, А. Бондаренко, народний артист П. Ветров. Певний час театр переживав розквіт.

В 1947р. театру було присвоєно ім'я О.М.Островського.

Та на початку шестидесятих в житті театру наступили дуже важкі часи, коли стояло питання про його існування взагалі. В результаті русифікаторської політики, що проводилася на Україні, театр ліквідували, залишивши вчетверо скорочену трупу з 1З чоловік.

Згідно Постанови Ради Міністрів УРСР від 12 грудня (№ 1393) з 1 січня 1963р. український музично - драматичний театр ім. О.М.Островського і російський драматичний театр були об'єднані в єдиний Луганський обласний драматичний театр з двома трупами: російською і українською. Двадцять сім років в Луганську існував об'єднаний театр з двома трупами. За декілька років змінилося п'ятнадцять режисерів. Та живий був стрижень, добрі сталі традиції колективу, міць його на протистояння і виживання, і вже з наступного 1964 року, отямившись від суслівського удару, театр продовжує своє творче життя.

За наказом № 66-Н Міністра культури УРСР від 23 жовтня 1970р. театр було перейменовано в Луганський обласний музично - драматичний театр з двома трупами: російською і українською.
Але багаторічна практика роботи об'єднаних театрів не показала позитивних результатів і до крайнощів ускладнила художньо - творчий процес. В театрі були відсутні необхідні умови для планового і якісного випуску нових вистав, збільшилась творча незайнятість акторів, хронічним явищем стала текучість кадрів, складність у взаємовідносинах двох труп. Попри всі випробування, колектив не втратив енергії творення, бо черпав силу, натхнення з невмирущого джерела рідної мови, цілющої народної мудрості, життєдайної скарбниці української класики. Згадаємо вдячним словом вистави "Сватання на Гончарівці". "Циганка Аза", "Шельменко-денщик", яких нещадно били за "несоответствіє" ідеологічним постулатам, а вони користувалися незмінним успіхом і любов'ю глядачів. У постановці режисерів В. Добровольського, В. Бабіча, В. Шминця, з. д. м. С. Омельчука, А. Дядюри, В. Булатової, М. Єрмоленка йдуть вистави "Пархоменко" Ф. Вольного. "У неділю рано зілля копала" О. Кобилянської, "Марина" за Т. Шевченком, "Повія" П.Мирного, "Титарівна" за Т. Шевченком, "Лісова пісня" Л. Українки, "Підступнісгь і кохання" Ф. Шіллера, "Вій, вітерець" Я. Райніса, " Тарас Бульба" Я. Барабаша, вистави за п'єсами сучасних авторів "Пам'ять серця" О. Корнійчука, "Дикий ангел" О. Коломійця, '"Сподіватись" Ю. Щербака, "Драматична пісня" Б.Равенських і М. Анчарова.

За цю виставу театр був удостоєний звання лауреата премії імені Молодої гвардії. Безсмертному подвигу молодогвардійців присвячена постановка А. Бондаренка "Запитай колись у трав" Я. Стельмаха, відміченого дипломом Міністерства культури УРСР і ЦК ВЛКСМУ.
Мільйони глядачів аплодували нашим виставам не тільки в Україні, але й в Білорусії, Казахстані, Далекому Сході, Крайній Півночі, Бурятії, Сибіру, де театр був на гастролях.
Вистояв український театр в м. Луганську немалою мірою завдяки подвижництву та непересічному таланту акторів, що підхопили творчі знамена старшого покоління і поклали на жертовник української сцени своє високе покликання.

Приймаючи до уваги клопотання обласного управління культури, обкому профспілки працівників культури, колективу об'єднаного театру, громадськості міста, з метою докорінних змін в організації театральної справи в області, а також, в зв'язку з необхідністю посилення пропаганди української національної культури і мови, виконком обласної Ради народних депутатів вирішив реорганізувати Луганський обласний музично - драматичний театр і створити на базі російської і української труп з першого лютого 1990р. обласний український музично - драматичний театр і обласний російський драматичний театр.

Український обласний музично - драматичний театр створений на базі комунальної власності, рішенням виконкому обласної Ради народних депутатів від 18.07.90р. № 15. На підставі рішення Обласної Ради від 20.02.98р. № 22/5 включений в перелік об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, управління якою здійснює Обласна Рада. Повне найменування театру: Обласний комунальний заклад "Луганський обласний український музично - драматичний театр". Тепер він набув статус самостійного, що щасливо співпало з проголошенням незалежності нашої держави і довгожданим відродженням української культури. Відкривати нову сторінку в історії театру випало на долю першим його керівникам - директору, заслуженому працівнику культури України Терещенку Ю.В. та головному режисеру, заслуженому діячу мистецтв України Московченку В.Ю.

З 1999р. театр працює в новому, реконструйованому приміщенні по вул. Оборонній, 11.

Головною і знаковою подією 2002р. стало надання театру статусу “академічного”. Це визнання високого художнього рівня вистав, багаторічна, клопітка робота колективу в збереженні і розвитку духовних надбань української театральної культури, це невпинний пошук нової естетики та театральної мови в розкритті світогляду людини сьогодення.

Сьогодні про Луганський обласний український музично - драматичний театр можна сміливо говорити як про колектив з формованим, неповторним театральним обличчям, що вирізняється своєрідною сценічною формою в сучасному прочитанні української класики, в віртуальному вирішенні сценічного простору, в гармонійному поєднанні музики, пластики, світла, сценографії, акторської гри, у відтворенні мистецькими засобами світогляду людини сьогодення.

Такі вистави, як "Безталання", "Сорочинський ярмарок", "Лиха іскра", "Ніч під Івана Купала", "Сватання на Гончарівці", "Антоній і Клеопатра" - стали лауреатами регіональних і республіканських фестивалів, здобули визнання критики і любов глядачів.

Ці вистави поставив головний режисер театру - заслужений діяч мистецтв України Володимир Московченко.
Очолює театр директор - заслужений діяч мистецтв України Михайло Кошовий.
Творчий склад трупи налічує понад шістдесят чоловік.
Серед них:

- народні артисти України:
Михайло Голубович, Володимир Куркін, Валентина Медведенко.

- заслужені артисти:
Олександр Гончаров, Наталія Коваль, Олександ Морозов, Євген Тодоракін, Ніна Чоп, Володимир Шакало, Іван Шербул.

Артисти оркестру і балету.

В театрі працює велика група молодих акторів.